9 травня Вінницька громада проводжає у вічність оборонців України Кочмарука Миколу Вікторовича та Кухарука Віталія Васильовича

Микола Кочмарук із позивним Маестро воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Свій останній бій 36-річний Захисник прийняв 29 квітня поблизу села Нетайлове Покровського району Донецької області. Вдома на нього чекали дружина, двійко дітей, батьки…

Народився Микола Кочмарук у Вінниці 8 січня 1988 року. Після завершення навчання у 23-й міській школі здобув фах автомеханіка. Деякий час працював за спеціальністю, а згодом відкрив власну справу. Плекав сім’ю, виховував сина та донечку. А ще захоплювався музикою, гарно грав на гітарі, через що у війську взяв позивний Маестро, розповідає батько загиблого Героя Віктор Миколайович.

«Микола міг і далі продовжувати спокійно жити та працювати, адже за станом здоров’я мав усі підстави не йти на війну. Проте, вчинив так, як робив завжди, – по совісті, бо мав гостре відчуття справедливості та честі, – каже батько. – У тому смертельному для нього бою син залишився прикривати вогнем хлопців, які відходили на іншу позицію. А сам опинився на лінії влучання ворожого дрона. Для його порятунку у побратимів не вистачило лічених хвилин…»

Церемонія прощання із Миколою Кочмаруком розпочнеться об 11:00 год за адресою: пров. В. Симоненка, 54.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Віталій Кухарук добровільно став на захист України. Служив у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був старшим солдатом, виконував завдання з евакуації поранених та тіл загиблих побратимів у боях на донецькому напрямку. Серце воїна зупинилося 3 травня. Йому було лише 53 роки… Вдома залишились дружина, донька та син, мати та сестра…

Народився Віталій Кухарук у Вінниці 9 жовтня 1970 року. Закінчив 29-ту середню загальноосвітню школу, а потім – професійне училище №7. Мав за плечима й армійську службу, яку проходив у десантних військах. До повномасштабного російського вторгнення працював водієм на одній із пекарень міста.

Залишити мирну професію та взяти до рук зброю Віталія змусила війна. У війську через широкі вуса Віталій Кухарук отримав позивний Вус. Так його усі називали ще з юних літ, розповідає донька оборонця Тетяна.

«Батько мав надзвичайно добру та лагідну вдачу. Був найкращою опорою для мами. Любив людей, а ще дуже любив тварин. Навіть на війні знаходив час, щоб нагодувати фронтових пухнастиків, попестити їх та заспокоїти, – пригадує вона. – Він ніколи не скаржився, не розповідав про труднощі. Просто виконував свій військовий обов’язок. За проявлені стійкість та відвагу отримав медаль "Непереможні", а ще мав відзнаку "Учасника бойових дій"».

Церемонія прощання із Віталієм Кухаруком розпочнеться об 10:30 за адресою: вул. С. Зулінського, 37. Щоб гідно провести Героя, вінничан запрошують долучитися до живого коридору, маршрут якого пролягатиме від водоканалу до 29-ї школи (11:30).

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Героям!