Безбар’єрність: у Вінницькій громаді перевірили на доступність Прозорі офіси

Вінницька міська рада системно працює над тим, щоб публічні простори були зручними й доступними для всіх жителів громади — зокрема, для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку й батьків із маленькими дітьми. Відтак у громаді тривають перевірки на безбар’єрність у різних сферах — і нещодавно до цього процесу долучилися центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).

Під час огляду експерти оцінювали найважливіші параметри доступності: вхідну групу, пандуси, двері, санітарні кімнати, наявність контрастного маркування, інформування клієнтів на рецепції та інші деталі, що впливають на комфортне користування послугами.

«Щодня до наших Прозорих офісів звертаються тисячі відвідувачів, серед яких й багато маломобільних вінничан. Для їх якісного обслуговування у нас передбачені низка послуг, сервісів та технічних рішень: пандуси, інформаційні термінали, адаптовані для людей з інвалідністю, система відеозв’язку з перекладачем жестової мови, послуга «Мобільний адміністратор», тощо. Ми готові удосконалюватися і надалі, аби роботи адміністративні послуги у Вінниці справді доступними для всіх категорій містян. Подібні ініціативи - це можливість побачити ті моменти, на які потрібно звернути увагу аби покращити безбар’єрність Прозорих офісів громади», – зазначає директорка департаменту адміністративних послуг міської ради Ірина Копчук.

За підсумками перевірки кожен Прозорий офіс отримав перелік практичних рекомендацій, як можна покращити доступність своїх приміщень для відвідувачів з різними потребами, розповіла начальниця відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Євгенія Штельмах. Вона також додала, що ЦНАП на Соборній, 59 є точкою тяжіння безбар'єрного маршруту.

«Ми надали рекомендації щодо дооблаштування універсальних вбиралень загального користування, а також – переоблаштування рецепції, як місця, де відбуваються комунікації між відвідувачами та персоналом або місця надання/отримання послуг в двох рівнях: висотою 0,75 м–0,8 м та вільним простором поруч для маневрування користувачів не менше ніж 1,5 м від місця комунікації та простором для ніг біля самої стійки та висотою 0,95 м—1,1 м, щоб максимальна висота вікна надання інформації чи послуг не перевищувала цю висоту», – розповідає Євгенія Штельмах.

Нагадаємо, раніше у Вінницькій громаді комісія з оцінки ступеня безбар’єрності перевіряла доступність комунальних лікарень, а також зараз триває перевірка закладів освіти.