Бризки, запливи, емоції: у Вінниці відбувся Кубок з плавання імені Марії Гавриш

Упродовж двох днів один за одним стартували запливи, змінювалися дистанції, стилі, вікові категорії. Учасники виходили на доріжки у вільному стилі, брасі, плаванні на спині, а також у командних естафетах.

Турнір має у Вінниці давню історію. Його проводять із 2007 року. Раніше змагання мали міжнародний статус і збирали учасників не лише з України, а й з інших країн. Тепер, в умовах воєнного стану, вони проходять як Всеукраїнські. Водночас для дітей, тренерів і батьків їхнє значення не стало меншим.

«До повномасштабного вторгнення він мав міжнародний статус і щороку збирав учасників не лише з різних міст України, а й з-за кордону. Нині формат інший – турнір проходить як Всеукраїнський. Для нас важливо, що він відбувається, що до Вінниці приїхали юні спортсмени з Хмельницького, Тернополя та Жмеринки, а також беруть участь команди нашого міста. Це означає, що діти продовжують тренуватися, зростати, набиратися досвіду і розкривати свої здібності. Ми раді, що навіть у час війни можемо проводити такі події для дітей. І це можливо лише завдяки нашим Збройним Силам України, Захисникам і Захисницям, які боронять державу, щоб у дітей були навчання, спорт, заняття і можливість розвиватися», – каже начальниця відділу виховання та позашкільної роботи департаменту освіти Вінницької міської ради Наталія Перекрестенко.

Для Палацу дітей та юнацтва ці змагання – частина великої щоденної роботи, яка не зупинялася і після початку повномасштабної війни. Тут зберегли не лише навчальний процес, а й важливе для дітей середовище – знайоме, наповнене рухом, спілкуванням, підтримкою і заняттями, до яких хочеться повертатися.

Того дня карта тривог України майже вся була червоною, і Вінниця теж кілька разів чула сигнал повітряної тривоги. Та навіть у таких умовах діти мали змогу продовжити заняття після відбою, адже в закладі облаштоване укриття. Це важливо не лише для безпеки, а й для відчуття опори: коли поруч однолітки, тренери, знайомий простір і справа, яку любиш.

«Для нас було важливо зберегти простір, куди діти можуть прийти, побути разом, повернутися до занять і відчути звичний ритм життя. Це стало можливим завдяки безпековим умовам і наявності укриття. Особливе значення має басейн Палацу. Тут багато вінницьких дітей навчаються плавати, вдосконалюють майстерність, готуються до змагань і здобувають вагомі результати. Щороку Палац виховує двох-трьох майстрів спорту. За підсумками минулого року маємо двох майстрів спорту, і за цим стоїть велика щоденна праця дітей і тренерів, дисципліна, витримка та наполегливість», – розповіла директорка Палацу дітей та юнацтва Ірина Матусяк.

Сам турнір носить ім’я Марії Гавриш – вінничанки, олімпійської чемпіонки та відомої плавчині, яка залишила помітний слід в історії спорту. Для юних учасників це ім’я звучить особливо. Воно поруч із ними у назві змагань, на нагородах, у розмовах тренерів, у самій атмосфері стартів, де кожна дистанція вимагає характеру, витримки і великої внутрішньої зібраності.

Серед учасників – вихованка Палацу дітей та юнацтва Анна. Колись вона прийшла на плавання через потребу зміцнити спину, а згодом басейн став для неї звичним і важливим простором щоденної роботи. На цих змаганнях дівчина пливла 50 метрів вільним стилем та естафету, а наступного дня готувалася ще до двох дистанцій – 100 метрів вільним стилем і 50 метрів на спині.

Анна зізнається: перед стартами хвилюється, але саме це додає гостроти й особливого настрою. Каже, що плавання допомагає тримати себе у формі, зміцнює все тіло, дає добру витривалість і внутрішню рівновагу. Попереду в неї – нові тренування і нова ціль: підходити ще ближче до першого дорослого розряду.

На турнір до Вінниці приїхали й команди з інших міст. Серед тренерів – Марина Зубановська з Тернополя. Каже, її вихованці приїздять сюди вже не вперше, адже у Вінниці цінують і сам басейн, і рівень організації стартів. За її словами, за роки роботи в спорті добре видно, як плавання змінює дітей: вони стають більш зібраними, самостійними, витривалими і вчаться ставити перед собою цілі.

«За роки роботи добре видно, як змінюються діти. Вони стають більш організованими, самостійними, цілеспрямованими. Навіть тепер, коли країна живе у складний час, у дітей не зникає бажання тренуватися, виступати, їхати на змагання і працювати над собою. Плавання дає їм витривалість, дисципліну, внутрішню стійкість, зміцнює фізично і вчить не зупинятися. А командні естафети ще й виховують підтримку та відчуття команди», – розповіла заслужена тренерка України Марина Зубановська.

За кожним запливом пильно стежили судді. Вони оцінювали не тільки швидкість, а й техніку: правильність старту, входження у воду, проходження доріжки, повороти, чистоту рухів, дотримання стилю.