Був зодчим, став воїном: сьогодні Вінницька громада прощається із Максимом Нагорним, який геройськи загинув, захищаючи Україну

Вінничанин Максим Нагорний воював у лавах 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. У званні молодшого сержанта виконував бойові завдання на донецькому напрямку. Свій останній бій прийняв 18 травня поблизу селища Бурлацьке Волноваського району. Йому навічно залишилося 44 роки.

«Максим був вправним стрільцем, мав навички й тактичної медицини, які не раз ставали у нагоді при порятунку життів, – розповідає батько полеглого Героя Микола Володимирович. – На жаль, у тому трагічному бою, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, він зазнав важких поранень, які виявилися несумісними із життям…»

Народився Максим Нагорний 11 червня 1980 року у Вінниці. Після закінчення 27-ї школи здобув професійний фах у Вінницькому будівельному технікумі, а потому – у Вінницькому національному технічному університеті. Бувши інженером-будівельником за освітою, тривалий час працював на посаді головного спеціаліста виробничо-технічного відділу управління капітального будівництва Вінницької обласної державної адміністрації.

«Справу його рук нині можна побачити у Вінниці, зокрема на будівлі обласної універсальної наукової бібліотеки, що зараз носить ім’я В. Отамановського, приміщенні Вінницького спеціалізованого будинку дитини, реконструкція яких припала на той час, а також у низці об’єктів, розташованих у різних куточках Вінниччині. Згодом Максим кілька разів змінював місце роботи, але тільки не покликання. Він лише став ближчим до процесу зодчества: спорудження та декорування будівель», – говорить батько.

За його словами, Максим був доброю дитиною, турботливим батьком для свого неповнолітнього синочка, гарним братом для сестрички, надійним та щирим другом. Зазначає: «Ті, хто його знали, скажуть, що він передусім дбав про інших, хотів, щоб усім було добре. Він для цього не шкодував сил, не пошкодував і власного життя…»

Церемонія прощання із Максимом Нагорним відбудеться сьогодні о 10:30 – за адресою: вул. Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2) та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна о 13:00 на кладовищі у Вінницьких Хуторах, де знаходиться могила його матері.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!