Лицарство, пам’ять, підтримка: у Вінниці відбувся восьмий турнір на честь Героя України Максима Шимка

Цей турнір має особливе значення для вінничан, адже саме Максим мріяв, щоб у рідному місті відбувався масштабний фестиваль історичного бою. Про це розповіла мати Героя Небесної Сотні, Героя України – Зоя Кузьменко: «У нашого Максима було дві заповітні мрії. Перша – відбудувати замок на Замковій горі, щоб там проходили лицарські турніри. Друга – щоб саме у Вінниці збиралися лицарі з усієї України, щоб це стало справжнім святом історії, сили й духу. Ми вирішили, що маємо здійснити цю мрію, і вже восьмий рік поспіль проводимо турнір – пропустили лише час пандемії та перший рік повномасштабної війни. Для нас це не просто бої – це спосіб оживити історію, навчити молодь цікавитися минулим, відчути його через власний досвід. Максим завжди казав: “Жити треба цікаво”. Він вірив, що лицарство – це не лише про силу, а й про знання, про повагу до історії та культури. Сьогодні ми продовжуємо його справу. Цей турнір – не лише пам’ять про нього, а й можливість показати дітям, що історія може бути живою, захопливою і надихаючою».

Протягом дня на площі тривали видовищні поєдинки – як особисті, так і командні. За змаганнями спостерігали десятки глядачів, підтримка яких створювала особливу атмосферу середньовічного дійства та мотивувала бійців до нових звершень.

Серед учасників турніру – представниця київського лицарського клубу Ліна Кіштаарі, яка виборола перше місце, продемонструвавши силу характеру та витримку. Жінка переконана, що успіх приходить лише до тих, хто щодня працює над собою:* «Перемога – це не випадковість. Це результат щоденної роботи над собою, наполегливих тренувань і віри у власні сили. Коли досягаєш першого місця, це не кінець, а лише нагадування, що треба ставати ще сильнішою, швидшою і технічнішою».*

Учасники турніру зізнавалися, що саме підтримка публіки додає їм енергії: «Хтось приходить просто подивитися, хтось – надихається і долучається до нашого руху. Це справжній дотик до минулого, який оживає тут і зараз».

Попри важкі часи, традиція проведення турніру продовжується. Організатори наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення влаштовувати такі події стало складніше, адже багато учасників та волонтерів нині боронять Україну на фронті. Окрім боїв, для відвідувачів підготували інтерактивні локації від Вінницького обласного краєзнавчого музею, тренінг із домедичної допомоги.

Цьогоріч захід мав і благодійну мету. Під час нього відбувся ярмарок, у якому взяли участь освітні заклади міста, громадські організації та лицарське ком’юніті.

Як зазначила реконструкторка та організаторка восьмого турніру на честь Героя України Максима Шимка Ольга Грабовська, захід цього року мав не лише спортивний, а й символічний зміст: *«Нині не на часі розважальні фестивалі. Багато наших друзів захищають Україну, тому всі заходи, які ми проводимо, мають благодійну складову. Цей турнір – про пам’ять, вдячність і підтримку тих, хто сьогодні на передовій». *

турнір цього року мав не лише спортивний, а й символічний зміст: «Нині не на часі розважальні фестивалі. Багато наших друзів захищають Україну, тому всі заходи, які ми проводимо, мають благодійну складову. Цей турнір – про пам’ять, вдячність і підтримку тих, хто сьогодні на передовій».

Лицарський турнір на честь Максима Шимка став не лише спортивною подією, а й символом незламності, мужності та пам’яті про Героя, який віддав своє життя за Україну.