На роковини Чорнобильської катастрофи у Вінниці вшанували пам’ять жертв аварії та поклали квіти до пам’ятника

У покладанні взяли участь ліквідатори аварії на ЧАЕС, представники громадських організацій, влади міста та області, а також небайдужі вінничани.

«Традиційно у цей день ми вшановуємо пам’ять ліквідаторів аварії на Чорнобильський атомній електростанції та усіх жертв тієї страшної трагедії. Департамент соціальної політики міської ради підтримує вінничан, які зазнали втрат від тієї страшної катастрофи. На обліку у нас перебуває 1 935 людей, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Вони отримують державні пільги та муніципальну підтримку: пільги на медичне обслуговування, матеріальну допомогу, продуктові набори. Фінансову підтримку також надають громадським організаціям, які опікуються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи», – зазначила директорка департаменту соціальної політики** Валентина Войткова**.

Вшанувати своїх полеглих побратимів-ліквідаторів та жертв Чорнобильської аварії прийшов і Микола Жировий, який працював пожежником.

«Ми охолоджували четвертий реактор. Відкачували та подавали воду. Нас 23 травня завезли і 6 червня забрали. Мені тоді було рівно 40 років. Після того здоров’я втратив. Проблеми і з очима, і з печінкою, і з кінцівками, зуби повипадали…», – розповідає Микола Жировий.

Антон Вербицький, який прийшов на покладання, у 1986 році був третім помічником начальника штабу з транспорту і зв’язку. По приїзду в Чорнобиль очолював групу з відкачування тяжкої води.

«Ми не намагалися робити подвиг, ми робили свою роботу і виконували накази, – говорить Антон Вербицький. – Між четвертим і третім реактором було 960 кубометрів тяжкої води. Її треба було терміново відкачати, бо була загроза підриву третього реактора. Протягом чотирьох діб чотири групи відкачували воду, працювали без сну і без відпочинку. Також насосами забирали мул. Загалом я був у Чорнобильській зоні 15 діб. Наслідки опромінення відчув одразу: запаморочення, нудота. Потім лікувався від променевої хвороби».