Полюбив Україну всією душею та віддав за неї своє життя: сьогодні Вінницька громада прощається із Олександром Пархонюком

Народився за тисячі кілометрів від Вінниці, але вона стала для нього рідною домівкою. Тут зашлюбився та ростив дітей, а коли розпочалась велика війна, не вагаючись, пішов захищати Україну від ворога. Олександр Пархонюк став у стрій 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка влітку минулого року. Зі своїми братиками, як називав тих, із ким довелось воювати, пройшов пекло боїв на Херсонщині та у Бахмуті. В одній із таких битв отримав важку контузію, але після лікування відразу повернувся на передову. Життя воїна обірвалося 11 жовтня поблизу села Макіївка Луганської області. Йому навічно залишилося 56 років…

Олександр Пархонюк родом із Центральної Азії. У Туркменському містечку Байрамали (до 1992 року – Байрам-Алі) пройшли його дитинство та роки становлення. Мав за плечами й армійську службу, яка видалась нелегкою, адже довелося нести її на кордоні з Монголією – далеко від батьків та близьких. Тоді юнак і подумати не міг, що доля заведе його ще далі від рідної домівки. Причиною цьому було кохання. І хоча воно не стало тим єдиним і на все життя, своє – Олександр назавжди поєднав із Вінницею. Вона подарувала йому другий шанс на щасливий шлюб у великій любові. Тут зростали трійко дітей, мав гарну роботу. Працював монтером дороги у Вінницькій транспортній компанії.

«Олександр походив із країни вільних степів, граційних коней та чи не найдовшого літа. Мабуть це й сформувало його характер. Він був сонячною людиною – з його вуст не сходила лагідна посмішка, й гордим водночас. Не уявляю, щоб хтось міг би його підкорити чи втоптати гідність, – розповідає дружина полеглого воїна Людмила Миколаївна. – Чоловік любив свою Батьківщину, мріяв туди поїхати, але так само він полюбив Україну. Разом із дітьми ми часто подорожували, намагалися побачити всю її красу. Складали плани на майбутнє, проте… Зараз на війні продовжує бити рашистів старший син Олександра. Для нього як і для всіх нас загибель найріднішої людини – величезна втрата, вічний невгамовний біль…»

Церемонія прощання із Олександром Пархонюком відбудеться біля його будинку за адресою: вул. Магістратська, 98 А. Початок о 9:30.

Поховають воїна близько 11:00 на батьківщині дружини – у селі Сальник Калинівського району.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!