Режисер і воїн, який віддав життя за Україну. Вінниця 21грудня проводжає в останню путь Костянтина Штифурака

Він не дописав книжку про війну, а фільм так і залишився у його планах, але вважав, що саме на передовій робить направду важливу справу. Вінниця сьогодні прощається з Костянтином Штифураком (позивний «Режисер») – знаним українським митцем, який за покликом серця став на оборону Батьківщини на початку повномасштабного російського вторгнення. Він воював у складі 54-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Був сержантом, командиром розвідувальної роти БпЛА у підрозділі «Пекельні шершні». За особливі заслуги перед Батьківщиною нагороджений почесними нагрудними знаками «Золотий хрест» і «Залізний хрест», медалями «За військову службу Україні», «За сумлінну службу» та «За зразкову службу». Свій останній бій прийняв 14 грудня. Життя воїна обірвалося у 40 років.

Володимир Штифурак народився 8 березня 1985 року у Вінниці в інтелігентній сім’ї, в якій усіляко підтримували всі його творчі здібності. Навчався у загальноосвітній школі №8 та ліцеї №7, також з відзнакою закінчив історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та відділення режисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Працював на провідних національних телеканалах, де очолював інформаційні служби новин, проводив гострі журналістські розслідування. У 2014 році заснував власну продакшн фірму «Babina», в якій займався режисурою.

«Це були роки, сповнені творчості, коли Костянтин зміг розкритися не лише як режисер, а й як історик, який вперто йде до пізнання невідомих сторінок української державності, неповторного Подільського коду, тісно пов’язаного із нашим родом. У його роботах, зокрема, постають унікальні куточки Мурованих Курилівців, а також Тепличчини, де проживали його дідусь із бабусею, в яких він любив гостювати, – розповідає мати Небесного Воїна Віра Євгеніївна. – Костянтин був людиною від землі, змалку вражав глибиною своїх думок і вчинків, усе доводив до досконалості та вирізнявся гострим відчуттям справедливості. Вже на війні він почав писати книжку, на сторінках якої хотів розповісти про свій бойовий досвід, як із гуманітарія перетворився на борця за свободу України. А ще мріяв відзняти фільм про своїх хлопців, про дружбу, підтримку і неймовірну силу волі та духу…»

Костянти Штифурак був люблячим чоловіком та разом із дружиною виховував сина Святослава, якому зараз 15 років.

«Всі роки нашого подружнього життя були пронизані взаємоповагою і любов'ю, – говорить дружина полеглого воїна Інна. – Костянтин завжди був надзвичайно турботливим чоловіком і батьком – душею та серцем нашої сім'ї. Виховував сина гідним патріотом і справжнім українцем».

Церемонія прощання з Костянтином Штифураком розпочнеться об 11:30 за адресою: Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2).

Чин поховання воїна відбудеться о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!