У Вінниці розпочався XXІ Відкритий міський турнір з боксу пам’яті Заслуженого тренера України Анатолія Вальчука

Як зазначив голова комітету з фізичної культури та спорту Вінницької міської ради Сергій Краєвський, турнір у Вінницькій громаді вже став традиційним і присвячений пам’яті Анатолія Вальчука – видатного тренера з боксу, який виховав не одне покоління спортсменів та залишив вагомий слід у розвитку спорту в нашому регіоні.

«Пам’ять про видатних тренерів і спортсменів – це те, що тримає нашу спортивну спільноту і дозволяє нам рухатися вперед. Дякую всім, хто підтримує ці турніри, адже саме з таких змагань починається шлях до великих перемог. Сьогодні ми вшановуємо не лише спортивних легенд, а й героїв, які віддали життя за Україну. Поки жива пам’ять – доти живі їхні вчинки, їхня сила й натхнення. Хочу побажати всім миру, здоров’я та нових перемог – на ринзі й у житті», – говорить Сергій Краєвський.

Одним із учнів видатного тренера Анатолія Вальчука є Денис Осадчук, який нині працює тренером у міській комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі «Вінниця» (СК «Золота рукавичка»). Денис наголосив: «Я прийшов у спорт у 10 років і під керівництвом Анатолія Вальчука виріс як спортсмен. Сьогодні я сам треную молодь і щороку організовую цей турнір, щоб вихованці любили та поважали своїх тренерів, шанували їхню працю і надихалися прикладом старших. Моє головне правило для всіх – будь нормальним до кінця: чесним у спорті, у житті та у ставленні до людей».

На турнірі пам’яті серед юних спортсменів є й ті, хто самостійно обрав шлях у спорт, надихаючи навіть батьків. Така історія – про 13-річного Дениса Назаренка та його батька Ігора, які разом відвідують тренування і діляться спортивними досягненнями та цінностями.

«Я займаюся боксом півтора року і вже маю перші результати на обласних змаганнях. Мій тренер хвалить мене і завжди каже: “Давай, будь сильнішим!” Це надихає працювати ще більше», – каже Денис Назаренко.

Своєю чергою батько підкреслює: «Спорт поєднує нас із сином, дає спільні теми, інтереси і зміцнює здоров’я. Бачити, як він сам обирає шлях у спорті та росте як спортсмен, – велика радість для мене. Бокс зробив нас ближчими».