У Вінниці затвердили Комплексний план просторового розвитку ВМТГ та зміни до Генерального плану міста – рішення сесії

Вінниця першою серед міст – адміністративних центрів областей – затвердила Комплексний план просторового розвитку міської територіальної громади. Водночас схвалено зміни й до Генерального плану міста. За таке рішення сьогодні, 20 грудня, проголосували депутати у сесійній залі. Головну містобудівну документацію представив директор департаменту архітектури та містобудування ВМР Яків Маховський.

За словами посадовця, затвердження до 1 січня 2025 року Комплексного плану просторового розвитку – це вимога чинного законодавства. Вона обумовлена передусім змінами, які відбулись внаслідок адміністративно-територіальної реформи, коли на мапі держави з’явилися об’єднані громади. А також важлива, з огляду на поступ України в Європейський Союз, де така нормативна база – обов’язкова та є запорукою подальшого розвитку.

«Комплексний план просторового розвитку та Генеральний план міста – відтепер становлять єдиний пакет містобудівної документації, який охоплює всю територію громади. Тут відображено і питання землеустрою, і перспективи економічного та соціального розвитку населених пунктів, і розмежування промислових та рекреаційних зон, а також визначено території житлової забудови. Крім того, значна увага приділена збереженню екології, – зазначив Яків Маховський. – Нова документація увійде до двох державних електронних реєстрів, які будуть у вільному доступі. Тобто, для отримання погодження на розробку, прикладом, проєкту із землеустрою вже не потрібно буде звертатися до різних інстанцій, адже все відбуватиметься автоматично. До речі, дія КППР не обмежена у часі, проте зміни до нього можна вносити щороку. А впровадження цифрових технологій гарантує прозорість усіх процесів, пов’язаних із просторовим плануванням».

Так завдяки інтеграції КППР із сучасними геоінформаційними системами (ГІС) громади отримують інструменти для автоматизації управління територіями. Це забезпечує:

• Швидке оформлення документів на землю чи будівництво.

• Постійний моніторинг дотримання правил зонування та екологічних норм.

• Оперативне оновлення даних у реальному часі.

• Спрощення взаємодії між мешканцями, бізнесом та органами влади.

Автоматизація процесів дозволяє громаді економити ресурси, зменшувати час на виконання завдань і підвищувати ефективність управління.

Затвердженню Комплексного плану просторового розвитку Вінницької міської територіальної громади передувала кропітка робота, що тривала два роки. Жителі всіх населених пунктів були включені у процес. У кожному з них розробники містобудівної документації проводили інформаційні зустрічі, а пізніше були організовані громадські обговорення та громадські слухання Генеральних планів територій.

«Відкритість, прозорість, публічність – основоположні принципи, з дотриманням яких відбувається все у нашій громаді. Тож ми не обмежувались місячним терміном обговорень Генеральних планів приєднаних територій, а це Писарівка та Стадниця. У інших: Десна, Вінницькі Хутори, Щітки, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці, Гавришівка така документація була затверджена раніше, – каже Яків Маховський. – Фактично активна фаза розроблення проєкту Комплексного плану просторового розвитку ВМТГ тривала близько року. І ввесь цей час ми були відкриті до пропозицій та зауважень. Таких опрацювали понад 400. Більшість із них була врахована вже на початковій стадії формування документації. І вже 16 липня вона отримала погодження на громадських слуханнях».

До розробки планувальних рішень були залучені фахівці ДП «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя» – це наразі єдине в країні наукове об’єднання, яке має фахову базу для виготовлення такої документації.

«Практично Вінниця стала першим обласним центром, чий проєкт Комплексного плану просторового розвитку територіальної громади пройшов повну експертизу та отримав схвалення згідно з новою нормативною базою, – зазначив директор департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради. – У ньому на основі глибокого аналізу визначені основні вектори розвитку громади, в центрі якої стоїть людина з її життєвими та виробничими потребами».