У вінницькій бібліотеці ім. І. Бевза презентували першу збірку поезії Ірини Малярської

Збірка поезії має назву «Manu propria», що в перекладі з латини звучить як власною рукою. Це перше творіння вінницької поетки Ірини Малярської. Свою збірку вона презентувала у бібліотеці ім. Івана Бевза, де зібралися її рідні та колеги, завідувачі бібліотек та їхні читачі.

Презентація збірки – це новий етап у творчому житті, зізнається авторка. Розповідає, для назви своєї книги та її розділів обрала латину, оскільки цією мовою, на її думку, вони звучать коротко і влучно розкривають широкий зміст написаного.

«Кожен вірш у ній, то як маленька історія, яку пропустила через себе. Вони написані під враженням від мужності наших захисників, альтруїстичних дій волонтерів, неймовірної праці лікарів, рятувальників, всіх українців, які вижимають із себе максимум для спільної великої мети - Перемоги України над Росією», – каже пані Ірина.

Привітати авторку із її першою поетичною ластівкою прийшли численні друзі, колеги та близькі. У числі, яких Ірина Івасюк – виконавча директорка Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу, Олена Заквацька – директорка Вінницької міської централізованої бібліотечної системи. Вони висловили авторці щирі побажання успіхів та натхнення на шляху літературної творчості.

«Цей важливий момент в кар'єрі Ірини Малярської є доказом її таланту, наполегливості та пристрасті до літератури. Її книга "Manu propria" стане свідченням її творчого успіху та відкриття нових можливостей у світі літератури», – зазначила, зокрема, Олена Заквацька.

Атмосферу свята доповнили також музичні вітання у виконанні вихованців Вінницько-Хутірської школи мистецтв. А найголовніше, усі присутні змогли доторкнутися до неймовірно глибокого світу Ірини Малярської, який вона виписала на сторінках своє збірки.

«Дуже болить за Україну, за кожну людину, яка втратила здоров'я чи ще страшніше - життя за нашу незалежність і свободу. Тому моя мрія - збірка віршів про Перемогу і світле гарне життя в мирній прогресивній Україні, – каже поетка. – Відчуваю велику підтримку і це надихає рухатись далі!»