Від шкільної секції – до міжнародного п’єдесталу: історія успіху самбіста Петра Давиденка

Перші кроки у новому для себе виді спорту хлопець зробив у рідному селищі Оратів. Там його перший тренер, Микола Беренгович, відкрив секцію з самбо, яка стала місцем зустрічі для багатьох підлітків.

«У шкільні роки хотілося бути впевненим, сильнішим за всіх. Якось так вийшло, що вибрав самбо – спробував, почало виходити, з’явились результати, стало цікавіше. І так продовжив, дійшов до того рівня, який маю сьогодні», – ділиться спортсмен.

Шлях до визнання не був легким. Щоденні багатогодинні тренування, змагання, відбіркові етапи – усе це сформувало не лише професійного бійця, а й цілеспрямовану особистість. Петро вже пройшов три етапи відборів до Всесвітніх ігор, які відбудуться в серпні в Китаї. На них він здобув дві золоті нагороди та одну бронзову, виборовши право представляти Україну на престижному міжнародному турнірі.

«Цьогоріч наш вид спорту вперше буде представлений на Всесвітніх іграх. Це найвищий щабель для бойового самбо. Хотілося б показати гарний результат і вписати в історію змагань своє ім’я», – говорить Петро.

Попри складність і травматичність спорту, хлопець не відступає. Надихає підтримка родини та друзів.

«Це складний, травматичний, але цікавий вид спорту. Перемоги завжди мотивують іти далі», – зазначає спортсмен.

У майбутньому Петро планує передати свій досвід новим поколінням, ставши тренером. Своїм прикладом він доводить: якщо чогось прагнеш по-справжньому, ніщо не може стати на заваді досягнення великої мрії.

«Головне – не здаватися при перших невдачах», – радить Петро Давиденко всім, хто лише стає на шлях спорту.