Вінниця 15 лютого проводжає в останню путь двох воїнів: Василя Ліщука та Вадима Урдинця

Василь Ліщук добровольцем долучився до лав Збройних сил України у перший день повномасштабного російського вторгнення. Воював у лавах 144-ї окремої піхотної бригади. Був старшим солдатом, помічником гранатометника. Виконував військові завдання на донецькому напрямку. Життя Захисника обірвалося торік 15 червня у бою поблизу села Новомихайлівка Мар’їнської міської громади Покровського району. Йому навічно залишилося 49 років.

Народився Василь Анатолійович 23 червня 1974 року у селі Вінож Могилів-Подільського району. Після закінчення школи вивчився у Вінниці на водія тролейбуса та довгий час перевозив пасажирів за міськими маршрутами. А останнім цивільним місцем роботи стала компанія з виготовлення професійного музичного обладнання, де працював складальником електроприладів.

«За що не брався, у нього все виходило до ладу. Василь взагалі дуже відповідально ставився до роботи. Був товариським, чесним та відкритим, – розповідає дружина полеглого воїна Наталія. – Важко знайти людину, чиє б серце містило більше доброти як у нього. І він невтомно обдаровував своїм теплом усіх, хто був поруч».

Церемонія прощання з Василем Ліщуком відбудеться сьогодні о 10:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору та об 11:30 – за адресою; вул. 600-річчя, 74/4.

Поховають воїна о 12:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вадим Урдинець мобілізувався до війська влітку 2023 року. Служив у 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди, а також у складі 129-ї окремої бригади територіальної оборони виконував бойові завдання на східному кордоні країни. Свій останній бій із окупантами воїн прийняв 10 лютого. Йому було 30 років.

Звістка про загибель Вадима відгукнулася болем у серцях його побратимів, каже брат Героя Сергій, який так само наразі виборює свободу України: «Стрічка мого месенджеру буквально переповнена повідомленнями зі співчуттями товаришів по зброї Вадима. Пишуть, що втратили вірного друга».

Народився Вадим Урдинець у вінницькій багатодітній родині, у якій, окрім нього, мама виховувала ще трьох братів та сестричку. Він був наймолодшим. Навчався у ліцеї №6, а потому здобув диплом на кафедрі екології та екологічної безпеки у Вінницькому національному технічному університеті. Мав за плечами й строкову армійську службу. А свій трудовий шлях вирішив пов’язати з IT-сферою, навички якої опанував самотужки.

«Вадим професійно займався 3D-малюванням. Мав до цього великий талант і пристрасть. А ще був прихильником здорового способу життя: тверезо дивився на світ та бачив прекрасне у простому, – розповідає брат полеглого Героя Євген. – Він із легкістю взяв на себе турботу про матір, із задоволенням бавився зі своїми 5 племінниками, з будь-якої конфліктної ситуації вмів знайти вихід та розставити все по своїх місцях. Був миролюбним, спокійним, виваженим, любив котиків…»

Церемонія прощання з Вадимом Урдинцем розпочнеться панахидою у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Початок о 13:00.

Чин поховання воїна відбудеться о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!