Вінниця 2 лютого проводжає у вічність капітана ЗСУ Ігоря Рудакова, який віддав своє життя за свободу України

Знову важка втрата. Сьогодні Вінниця прощається з Ігорем Рудаковим. Значну частину свого життя чоловік присвятив захисту Батьківщини. Після строкової армійської підготовки він продовжив службу в Прикордонних військах України, де отримав офіцерське звання – капітан. Став на оборону країни і влітку 2023 року. Воював у складі 144-ї окремої механізованої бригади та 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Як начальник групи зв’язку та інформаційних систем, забезпечував надійне управління підрозділами на Чернігівському, Покровському, Курському та Дніпропетровському напрямках. Життя воїна обірвалося 18 січня. Йому назавжди залишилося 55 років.

«За день до цього Ігор витяг із пожежі, що сталася поблизу селища Васильківка Синельниківського району, одного з офіцерів. На превеликий жаль, ушкодження, які тоді він сам отримав, виявилися для нього смертельними, – розповідає дружина Небесного Воїна Жанна. – Ігор ніколи не думав про себе, а в будь-якій критичної ситуації кидався на порятунок інших… Це підтверджують і його побратими. Колишній командир у спілкуванні зі мною наголосив, що Ігор був воїном, яких одиниці: дуже вправним та відповідальним. За його керівництва можна було не хвилюватися за зв’язок, бо він усе робив на найвищому рівні…»

Ігор Рудаков народився у Вінниці 11 вересня 1970 року. Тут закінчив загальноосвітню середню школу №19 та Вінницький політехнічний інститут (тепер – ВНТУ), де опанував фах радіоінженера, конструктора-технолога. Після військової служби подальші 20 років життя присвятив роботі на приватному підприємстві «Легіонер». Був справжньою опорою для молодшої сестри, виховував донечку зі статусом інвалідності з дитинства.

«Ігор був найдобрішою та найрозумнішою людиною у світі. Таким його пам’ятають і друзі зі школи, і колеги, і побратими, які з’явилися у нього пізніше. Він мав майже енциклопедичні знання з військової історії, цікавився медициною та політикою. А в технічній царині йому взагалі не було рівних, – каже дружина Героя. – Проте найбільшою чеснотою Ігоря була неймовірна любов до ближніх… Щоб нас усіх захистити, він, попри хворобу донечки та, не рахуючись із власним слабким здоров’ям, бо мав лише одну нирку, пішов воювати. Це було його свідомим рішенням, і жодного разу я потім не почула від нього нарікань на тяжкість військової служби…»

Церемонія прощання з Ігорем Рудаковим розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм хол») та о 12:30 – за адресою: вул. Замкова,14.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на кладовищі Підлісне.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!