Вінницька громада 2 січня проводжає у вічність морпіха Олександра Олійника

Він не був військовим, але його душа не знала спокою допоки в країні триває війна. Олександр Олійник добровільно долучився до Збройних Сил України. З 2023 року ніс службу в роті охорони штабу ПС, звідки згодом був прикомандирований до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Мав позивний «Дізель», виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Свій останній бій прийняв 6 листопада 2024 року поблизу села Вознесенка Покровського району. Життя воїна обірвалося у 35 років.

«Був надзвичайно добрим, сміливим і чесним», – таким запам'ятали Олександра його побратими. Таким він був і в цивільному житті.

Олександр Олійник народився 14 жовтня 1989 року у Вінниці. Тут закінчив 9-ть класів загальноосвітньої школи №11, навчався у Вінницькому політехнічному технікумі та у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій, де опанував спеціальність інженера-механіка з обслуговування автомобілів і двигунів. Працював на різних підприємствах харчової промисловості міста, виїздив на роботу й за кордон. А після повернення влаштувався менеджером у ТОВ «Екіджі», яке спеціалізується на торгівлі деталями та приладдям для автомобілів. Близькі кажуть, по-справжньому щасливим Олександр відчував себе лише вдома: з дружиною та сином, батьками та сестрою.

«Коли з'явився на світ наш син, Олександр ладен був літати від радості. З цього моменту розпочалось його становлення як батька – надзвичайно відповідального та відданого, – розповідає дружина полеглого воїна Валентина. – Він у всьому собі відмовляв, важко працював, аби заробити на власну оселю. І це нам вдалося. Вхідчини ми зробили у 2023 році, а невдовзі Олександр уклав контракт на військову службу. Своє рішення чоловік пояснив просто: “Інакше не можу. Не хвилюйтеся – все буде добре”. У цих словах з’єдналися і його сила духу, і непереборний оптимізм, і любов до людей та країни…»

Церемонія прощання з Олександром Олійником розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Гонти, 21 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!