Задля ширшого залучення громадськості до прийняття рішень: Вінницькі депутати схвалили Положення про найменування та перейменування територіальних об’єктів ВМТГ

Головна мета документа – закріпити місцеві топоніми, увічнити пам’ять про осіб та події, пов’язаних з історією та культурою України, регіону, міста Вінниці та населених пунктів громади.

У Вінниці процес декомунізації назв топонімів розпочався з розпадом Радянського Союзу та активізувався з початком Революції Гідності та гібридної агресії росіян. Після повномасштабного російського вторгнення стартувала нова хвиля очищення публічного простору міста в рамках деколонізації. Так лише протягом 2022 року в рамках переосмислення свої назви змінила 231 вулиця – це один із найбільших тогочасних кількісних показників у країні (дослідження Програми «Transparent cities/Прозорі міста). А в цілому з 1991 року в громаді було перейменовано понад 400 вулиць, з яких на сьогодні у 67 топонімах вшановано пам’ять про Героїв Революції Гідності та сучасної російсько-української війни.

«Питання, пов’язані із найменуванням/перейменуванням вулиць та інших топонімів завжди актуальні, викликають резонанс і потребують виваженого підходу. Їх вирішення має відбуватися як з обґрунтуванням експертної оцінки пропозицій від фахівців топонімічної Ради, так і з врахуванням думки вінничан. З ухваленням цього Положення міськрада запрошує усіх охочих активніше долучитися до цього процесу», – зазначив головний архітектор м. Вінниця, перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування ВМР Євген Совінський.

Згідно із Положенням, така можливість з’явиться під час громадських обговорень, організованих у форматі різноманітних конференцій, форумів, громадських слухань, круглих столів, зборів, зустрічей, інструментів електронної демократії. Лише після проведення таких громадських обговорень, сформовані пропозиції надійдуть на розгляд депутатського корпусу.

Положення визначає умови і порядок найменування та перейменування Територіальних об’єктів. Згідно із документом, ті із них, які мають історично усталені назви, перейменуванню не підлягатимуть. Також під час зміни чи присвоєння назви не допускається дублювання тих топонімів, що вже існують у межах населених пунктів Вінницької міської територіальної громади.

Перейменування територіальних об’єктів, окрім випадків, передбачених Законами України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», здійснюється не раніше, ніж через 1 рік після закінчення воєнного стану.

«Цей пункт стосується саме перейменування наявних топонімів/територіальних об’єктів (зміна існуючих назв). Водночас на найменування новостворених об’єктів (присвоєння нових назв) цей термін не поширюється і воно може відбуватись», – зауважив Євген Совінський.

Також посадовець наголосив, що назва, яка присвоюється топоніму, має відображати найбільш характерні його ознаки, враховувати місцеві традиції та особливості, географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, де він розташований, вписуватися в існуючу систему назв цієї території і складатися з мінімальної кількості слів. У випадку, коли топоніму присвоюється ім’я фізичної особи, то це може статись не раніше, ніж через рік від дня її смерті.

«У назвах топонімів зазвичай увічнюється пам’ять про осіб, які боролись за Незалежність України, здійснили героїчний вчинок, зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури, мистецтва та інших сфер суспільного життя. Пріоритет в увічненні пам’яті надається особам, чия діяльність пов’язана з Вінницькою міською територіальною громадою: вони народилися, проживали або працювали на території громади», – підкреслив головний архітектор міста.

Також, відповідно до Положення, зміна назви територіального об’єкта здійснюється не раніше, ніж через 15 років після останнього його перейменування, за винятком вимог, встановлених законодавством України.

«Вказаний термін передбачено з метою закріплення назви топоніму, – пояснив Євген Совінський. – А Положенням загалом ми впорядковуємо чітко прописуємо механізм розгляду питань щодо найменування та перейменування назв територіальних об’єктів. Власне ним ми послуговувалися й раніше, але наразі закріплюємо всі необхідні інструменти із залучення містян до прийняття рішень».