Вікові дерева: про переосмислення природної спадщини Вінниці йшлося на зустрічі з головним архітектором міста Євгеном Совінським

В їх гіллі вчувається шепіт легенд. Саме про такі дерева-старожили йшла мова на зустрічі головного архітектора Вінниці Євгена Совінського з містянами, що відбулась у дружній неформальній атмосфері. Під час спілкування всі охочі мали змогу дізнатися про пам’ятки природи та практичний досвід втілення подібних знань для репрезентації та розвитку туристичних проєктів у громаді. Захід відбувся у межах діяльності Бюро охорони культурної спадщини ВМТГ.

Як зазначив на початку зустрічі Євген Совінський, Вінниця є історичним містом. Такий офіційний статус мають лише десятки міст в Україні. Вікові дерева, що збереглися крізь час, відіграють у цьому значну роль та стоять поруч з історичним, архітектурним, археологічним та культурним надбанням.

«За легендою, відтвореною фахівцями Музею Вінниці, саме дуб-велетень допоміг у XVII столітті зберегти документ про набуття нашим містом Магдебурзького права. Тікаючи від переслідування, староста Захарка Сич сховав його у дуплі розлогого дерева, що й змінило хід історії. Адже місцеве самоврядування забезпечило розвиток Вінниці та становлення її як адміністративного центру, – розповів головний архітектор міста. – Дуб же отримав нове значення в історії міста. На пошанування цієї події, плануємо у найближчу річницю набуття Магдебурзького права найменувати одне з таких дерев на честь Захарки Сича».

Проте не дубом єдиним. У Вінниці можна побачити ще чимало рідкісних порід, таких як ялина Аянська, акація біла, модрина європейська, сосна Веймутова. Деякі з них були завезені родиною Ґрохольських та висаджені у П’ятничанському парку.

«Власне до їх збереження ми пропонуємо долучитися громадськості. А саме разом із нашим Бюро та ГО “U7” взяти участь у грантовому проєкті, заявку на який готуємо. Він передбачає маркування зелених довгожителів парку спеціальною позначкою, котра відображатиметься на гугл-мапі та свідчитиме, що наш об'єкт є частиною пам’ятки. В цьому разі зникне можливість спекуляції з будь-якої сторони: чи з позиції хулігана, який прийшов щось зламати, чи з позиції балансоутримувача або місцевого бізнесу, якому щось “заважає” », – зазначив Євген Совінський.

В цілому, з його слів, зелені насадження у місті на сьогодні потребують заходів з підсилення уваги громадськості, серед яких є як комплексні, так і точкові, направлені на збереження одиничних об’єктів-старожилів.

«Вікові дерева потрібно охороняти не тільки тому, що є пам’ятниками історії природи, а й тому, що зберігають неповторний генетичний код. Вони вижили попри урбанізацію міста, стихійні явища та катаклізми. Вони можуть слугувати безцінним матеріалом для досліджень, спрямованих на збереження та примноження біорізноманіття. Наше ж завдання – зберегти їх для нащадків», – наголосив головний архітектор.

Як це важливо – добре знає доцент кафедри будівництва, міського господарства та архітектури Вінницького національного технічного університету Оксана Хороша. Жінка прийшла на зустріч зі своїми студентами, які вивчають тематику палацо-паркових комплексів. Каже: «Для молоді можливість взяти участь у такій зустрічі максимально корисна. Вони дізналися дуже багато інформації, яку потім зможуть використати при написанні власних наукових праць. І взагалі приємно, що відбувся відкритий діалог з молодим поколінням, де усі могли поставити запитання та долучитися до обговорення. Подібна популяризація означеної теми надзвичайно потрібна».

По завершенні зустрічі, усі її учасники були запрошені до подальшої співпраці в написані гранту.